Статті

$1 мільярд від МВФ та українська земля

Часто лунає, що земельна реформа потрібна для отримання траншу від МВФ.

Насправді все навпаки. Надання права вільно купувати та продавати землю має іншу мету. Це дозволить щороку додатково отримувати мільярди в державний бюджет. Тільки не в кредит, а на постійній основі.

Противники вільного ринку бояться не «торгівлі рідною матір’ю - святою українською землею». Все набагато прозаїчніше. Вони намагаються зберегти систему, при якій державна земля генерує для вузького кола людей мільярди гривень прихованого заробітку. І це легко довести на наступних цифрах.

Лише в державній та комунальній власності перебуває приблизно більше 10 млн гектарів (га) сільськогосподарської землі. Це більше, аніж усі с/г землі найуспішнішої аграрної країни ЄС – Нідерландів. Це колосальний актив для маніпуляцій на отримання тіньових доходів. Нижче розписано три основні схеми.

Безкоштовна приватизація – 7,1 млрд. грн щороку.

На жаль, право безкоштовно отримати землю вже давно втратило первинний сенс. Воно перестало слугувати інструментом створення нових особистих господарств. А стало схемою з вимивання землі з державної власності у приватні руки. Так в 2016 році з 148 тисяч га виділених з благими намірами земель 1/3 зразу була перепродано. Значна частина була передана в оренду. Це неправильно. Замість безкоштовної роздачі більш справедливо відкрито продавати цю землю на аукціонах. А відмова від цієї пагубної практики дозволить отримувати 7,1 млрд. грн щороку. Розрахунок простий: 150 тис. га землі по ціні $1500-2000. Такий підхід дозволить значно оздоровити як місцевий, так і державний бюджет. Що своєю чергою дозволить вирішувати соціальні проблеми не завдяки бартеру, а через пряме фінансування. На жаль, для прихильників мораторію відкриття цивілізованого ринку землі означає закриття вищеописаної схеми.

Землі НААН, МінАПК, Міноборони – 3,2 млрд. грн щороку.

В постійному користуванні Національної аграрної академії наук перебуває близько 400 тис. га, в підпорядкуванні МінАПК – 500 тис. га. Значна кількість сільськогосподарських земель перебуває в управлінні Міноборони. Сумарно в різних державних установах перебуває в користуванні більше 1 млн. га земель. Ці чорноземи постійно обробляються і дають добрий врожай. На жаль, користь державі від цих земель стрімко наближується до 0. Бо все відбувається за договорами спільного обробітку. За якими держава отримує мізерні доходи.

Якби користувачі сплачували хоча б фіксований сільськогосподарський податок, то щорічні надходження перевищили б 300 млн грн. А можна піти далі і легалізувати існуючі схеми та договори. Досягнення рівня ефективності середняка аграрної галузі приносило б державі по $100-150 з гектару. А це додатково до бюджету $120 млн. щороку. Замість цього наразі маємо постійні корупційні скандали та абсолютно неефективне використання землі.

Занижена оренда – близько 10 млрд. грн щороку.

За даними офіційної статистики за 2016 рік, оренда 1 гектара землі державної власності становила 1357 грн на рік. Це в середньому 3-4% від нормативно-грошової оцінки (далі НГО). Така вартість була отримана в результаті безконкурсних домовленостей попередніх років. Ситуація різко помінялася після запровадження відкритих аукціонів, які ініціював Держгеокадастр.

Рекордсменами стали Кіровоградська, Чернівецька, Тернопільська області, де в деяких селах оренда досягла 20% від НГО. В Київській області, Яготинському районі, селах Черняхів та Сотниківка щорічна плата взагалі сягнула аж 26% НГО або в 8 разів більше ніж в середньому по Україні. 

Не треба вважати, що у різних кабінетах не розуміють справедливу ціну землі. Прихильники мораторію добре рахують. Просто поки нема повноцінного ринку, то жахливу «неефективність» використання державної землі можна приховати. А відміна мораторію підтягне вартість українського чорнозему до $1500-2000 за 1 га протягом перших року-двох. І відповідно оренда державної та комунальної землі вже не зможе бути менше 2500-3000 грн. І на жаль чи на щастя, дехто не отримає свої тіньові, солодкі 1000-1500 грн з гектару щороку. І саме це є найбільш пекучим болем, а не прихід міфічних катарських чи китайських інвесторів.

Вищеописані схеми не є повним переліком зловживань на землі державної та комунальної власності. Зловживань набагато більше і вони сягають до $1 млрд. щороку. 17-річний мораторій є основою або живильною базою цих жахливих перекосів та тіньових заробітків.

Ринок землі – це не тільки про права українців стати нарешті повноправними власниками. Для когось це боротьба за тіньовий та надзвичайно зрозумілий $1 млрд. щороку. Про це варто пам’ятати під час будь-якої земельної дискусії. 

Олексій Мушак, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин для "Новое Время"

Інші статті
6 Січня, 18:31
2015 рік був не найгіршим, але й не найкращим для українських аграріїв. Окремі галузеві...
20 Грудня, 10:12
На великих врожаях в Україні у 2013 році не піарився лише ледачий чиновник. Щотижня...
20 Січня, 15:43
23 березня 2015 року - важлива дата в житті Державного агентства земельних ресурсів...
21 Липня, 12:46
Уряд хоче захопити лідерство на світовому ринку продовольства, не вкладаючи у цю нелегку...
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: