Статті

Аграрні підсумки року: сірі схеми та провалена приватизація

2015 рік був не найгіршим, але й не найкращим для українських аграріїв.

Окремі галузеві дерегуляційні перемоги компенсувалися системними проблемами, неспроможністю влади перемогти корупцію і складною фінансовою ситуацією в країні.

Більшість трендів - довгострокові. Вони будуть формувати порядок денний в галузі і в 2016 році.

Ціни та собівартість сільгосппродукції

На світових ринках триває падіння цін на сільгосппродукцію, пов'язане із зниженням цін на нафту та непоганими врожаями у світі.

За даними департаменту сільського господарства США, у 2015 році виробництво зерна зросло у США, Мексиці, Росії, Китаї, Австралії і Туреччині, олійних культур - у США, Канаді, Росії, Україні, Бразилії та ПАР, рису - у Китаї та Індонезії. При цьому споживання продуктів харчування на внутрішньому ринку України падає.

Загальні витрати на сільгоспвиробництво зростають через збільшення податкового навантаження та наміри "Укрзалізниці" підвищити ціни на перевезення.

Втім, у 2016 році аграрії зекономлять на галузевій корупції та посиленні конкуренції з боку постачальників. Приміром, недавно прийнятий законопроект щодо дерегуляції в АПК знищує монополію на ринку добрив. В результаті за кілька місяців вони повинні подешевшати. Наразі законопроект чекає підпису президента.

Фінанси для аграріїв

За кордоном кредитуються лише найбільші агрохолдинги, а для інших українських аграріїв відсоткові ставки все ще захмарні - до 30% річних. Проте ситуація в АПК краща, ніж в інших секторах: банки "полюють" на якісних малих та середніх аграріїв.

Альтернативні фінансові інструменти залучення грошей, наприклад, агророзписки, ще не стали реальністю.

Приватизація майна держпідприємств

Цей напрямок можна вважати проваленим. Під приватизацію чи реорганізацію потрапила лише незначна кількість відносно невеликих підприємств.

Конкурси з призначення керівників найбільш цікавих підприємств, наприклад, "Укрспирту", супроводжують скандали.

Більш того, на тлі досить прозорої системи приватизації, якою ніхто не скористався, почали з'являтися сірі схеми, які дозоляють чиновникам Кабміну безкоштовно забрати землі Національної академії аграрних наук та інші державні землі.

Запровадження ринку землі

У 2015 році почався обережний рух у бік запровадження ринку землі.

Показовою стала публікація хибної версії новини про підписання закону щодо продовження мораторію на президентському сайті. Прес-служба спочатку поінформувала про накладання вето на прийнятий закон і навела аргументацію.

Згодом помилку виправили, але стало зрозуміло, що Банкова нервує і не може визначитися у своєму ставленні до цієї реформи.

Тим часом інші учасники процесу грають у свої ігри. Чи буде знятий мораторій у 2016 році? Чи буде прийнятий закон про обіг земель сільгосппризначення? Відповідей на ці питання не знає ніхто, особливо тоді, коли через внутрішньокоаліційні чвари попереду весь час маячить примара позачергових парламентських виборів.

У будь-якому випадку, у 2016 році країну чекають нові баталії навколо цього питання.

Оподаткування

Рік закінчується тим самим, що й 2013-й та 2014-й: розмовами про податкові зміни та скасування спеціального режиму оподаткування аграріїв. Бізнес знову не знає, за яким законодавством та з якими податками він буде жити.

Тобто планування та перемовини з партнерами не можуть будуватися на розумінні правил гри. 24 грудня Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу, але чи довго вони проживуть, не відомо: чимало правок депутати вносили з голосу.

Асоціація з ЄС

Україна заповнює виділені їй квоти на постачання сільгосппродукції в ЄС, якщо це не вимагає суттєвих змін в технологічних процесах. Про бум на ринку говорити, однак, рано. Великий бізнес був давно націлений на європейський ринок і працював над впровадженням відповідних технологій та процесів на підприємствах.

Оптимізму додає те, що до виходу на ринок ЄС та на інші міжнародні ринки починає готуватися середній бізнес. Приміром, про це недавно заявила компанія "Бучачагрохлібпром". З часом підтягнуться і найменші компанії.

Законотворчість

У законодавчому забезпечені аграрного бізнесу є відчутні успіхи. Хоча це, мабуть, лише відсотків десять від того, що можна було б зробити, якби у представників влади та грантоотримувачів влади було бажання робити реальні зміни.

Особливо важко йдуть законопроекти, спрямовані на зміни у земельній сфері, через потужне лобі земельників у керівництві Верховної Ради.

Достатньо згадати законопроект №1159 про земельну децентралізацію, розгляд якогоблокується уже рік. Документ не раз знімався з розгляду, хоча ідея дозволити місцевій владі розпоряджатися землями закріплена в коаліційній угоді. Тим не менш, наступ агробізнесу на чиновників у 2015 році був потужним.

Так, вдалося законодавчо закріпити мінімальний строк оренди земель сільгосппризначення та скасувати погодження сівозмін, розблокувати питання реєстрації договорів оренди землі, скоротити строк видачі фітосанітарного та карантинного сертифікатів до 24 годин замість п'яти діб.

Прийняті закон про дерегуляцію та низка законопроектів у першому читанні.

Рік, що минув, був насиченим та доволі результативним. Наступний обіцяє бути не менш напруженим, а спротив державної системи до змін - ще жорсткішим. Однак в новорічні свята можна дозволити собі трохи оптимізму. Вірю, що український аграрний сектор поборе усі труднощі і вийде на новий етап розвитку.

Володимир Макар, голова Української аграрної асоціації для Економічної правди.

Інші статті
20 Грудня, 10:12
На великих врожаях в Україні у 2013 році не піарився лише ледачий чиновник. Щотижня...
17 Лютого, 14:22
Сьогодні, 17 лютого, народні депутати Олексій Мушак (БПП) та Віктор Романюк (Народний...
24 Лютого, 09:22
21 лютого Верховна Рада розглянула низку важливих законопроектів у рамках «аграрного дня...
6 Червня, 17:42
Публічна земельна дискусія вбила прихильників мораторію. Ще не так давно «вічний...
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: