Статті

Фонд гарантування проблем

18 квітня 2013 року набули чинності зміни до деяких законів щодо Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно. Фактично на аграрному ринку України з'являється нова підконтрольна державі структура з широкими і нечіткими повноваженнями. Вона буде не лише збирати мільйони гривень з власників зерносховищ, а й тримати їх на короткому повідку. Причому за їх же гроші. Створення фонду гарантування йшло під гаслом "Захистимо селян від недобросовісних власників зерносховищ". Ідея проста: фонд гарантує власникам складських документів, в тому числі банкам-кредиторам, відшкодування вартості зерна - до 90%, якщо склад не може його повернути. Ця схема схожа на схему гарантування банківських вкладів фізичних осіб. Така практика прийнята в США, проте участь зерноскладу у гарантійному фонді є добровільною і не пов'язана з питанням сертифікації зерноскладів. На жаль, автори законопроекту не змогли чи не схотіли ретельно опрацювати законопроект. В результаті закон містить системні вади, які можуть конфліктувати з нормами закону "Про зерно та ринок зерна в Україні". Наприклад, стаття 11 закону передбачає, що позбавляти сертифіката може лише адміністративний суд за зверненням Держсільгоспінспекції, тому місце Гарантійного фонду в цій системі залишається невизначеним. Окреме питання - повноваження Верховної ради щодо прийняття закону, яким створюється Гарантійний фонд. Мова йде про відсутність у неї повноважень для створення таких органів. На цьому не раз наголошували і Головне юридичне управління, і Головне наукове-експертне управління парламенту. Закон також містить положення, які обмежують гарантоване статтею 42 Конституції України право на підприємницьку діяльність. Насправді і без Гарантійного фонду власники зерна мають інструменти для захисту своїх прав. Такі механізми містять закони "Про сертифіковані товарні склади та прості та подвійні складські свідоцтва" і "Про страхування". Ще один запобіжник - репутація учасника ринку послуг із зберігання зерна. Як кажуть власники елеваторів, достатньо одного конфлікту з селянином, і все село перестає користуватися послугами сховища. Елеватор - це бізнес не на один день, і нікому не вигідно порушувати права власників зерна. Основна вада закону - обов'язковість участі зернових складів у Гарантійному фонді. Це надає йому необмежені повноваження і створює корупційні ризики. Як відомо, в Україні існує система сертифікації елеваторів та зерна, завдяки якій чиновники непогано наживаються. У Росії, до речі, сертифікація добровільна. Незважаючи на намагання забрати в чиновників цю годівницю, вони знаходять нові можливості для встановлення контролю над підприємцями. Тепер долю зернового складу, крім сумнозвісної Держсільгоспінспекції, вирішуватиме ще й Гарантійний фонд. Виключення зерноскладу з числа учасників буде підставою для позбавлення його сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна. Тобто нова структура може легко закрити склад. Адміністративна рада Гарантійного фонду, яка прийматиме всі важливі рішення, буде складатися з трьох осіб, яких призначатиме Кабмін. Ці три особи також будуть визначати структуру і зарплату працівників Гарантійного фонду, тобто матимуть можливість "клонувати" чиновників за кошти підприємців. До речі, про гроші. Мінагропрод вже розмістив на своєму сайті проект постанови уряду "Питання Гарантійного фонду виконання зобов'язань", яким утворюється Гарантійний фонд та затверджується його положення. Згідно з постановою, Гарантійний фонд коштуватиме держбюджету 110 млн грн безвідсоткового кредиту на рік для формування та забезпечення його діяльності. З учасників - власників зерносховищ - будуть стягуватися гроші у вигляді вступних, регулярних та спеціальних внесків. Існуючі зерносховища, яких в Україні 747, приєднають до ГФ автоматично після його створення та виставлять їм рахунок. Вступний внесок становитиме 15 мінімальних зарплат - близько 17 тис грн - для учасників, що приєднаються у 2013 році, та 75 мінімальних зарплат - 86 тис грн - для учасників, які долучаться до фонду у 2014 році. Якщо Кабмін виконає всі процедури щодо створення ГФ у 2013 році, то власники зерносховищ втратять 12,85 млн грн, якщо не встигне - 68 млн грн. Додаткові витрати ляжуть на селян, адже участь елеватора у Гарантійному фонді призведе до зростання вартості послуг із зберігання зерна. Якщо ж раптом Гарантійний фонд припинить своє існування, його кошти та майно не повертаються учасникам, а передаються державі. Оскільки закон набрав чинності, необхідно терміново внести до нього низку поправок. Наприклад, зробити участь у Гарантійному фонді добровільною або забрати в нього право позбавляти учасників сертифіката, на підставі якого вони працюють. Без цього фонд гарантує учасникам лише одне: постійні проблеми. Володимир Макар, Голова Української аграрної асоціації для Економічної правди.

Інші статті
20 Січня, 12:11
  Фонд держмайна (ФДМ) України прийняв рішення про приватизацію ПАТ «Аграрний фонд» і ПАТ...
13 Травня, 14:49
Прийшов час переглянути бюджет Мінагропроду, адже завжди краще зменшити витрати...
18 Липня, 11:22
"Ми написали проект закону, який дозволить орендарям землі без згоди власника...
20 Грудня, 10:12
На великих врожаях в Україні у 2013 році не піарився лише ледачий чиновник. Щотижня...
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: