Статті

Олег Кулініч: «Приватизація Аграрного фонду та ДПЗКУ – процес із багатьма підводними каменями»
 
Фонд держмайна (ФДМ) України прийняв рішення про приватизацію ПАТ «Аграрний фонд» і ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ). Згідно з повідомленням офіційного видання ФДМУ «Відомості приватизації», первинна вартість основних засобів «Аграрного фонду» на 30 вересня 2016 року становила 7,4 млн грн, залишкова – 4,3 млн грн. Первинна вартість основних засобів ДПЗКУ – 981,9 млн грн, залишкова – 654,7 млн грн.
 
Нагадаємо, що ПАТ «Аграрний фонд» було створено навесні 2013 року постановою уряду. Його статутний капітал становить 5 млрд грн. ДПЗКУ створена урядом України в серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій – лінійні і портові елеватори, млини, комбікормові і круп’яні заводи. Сумарно 53  філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тон зернових. У тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів становлять близько 2,5 млн тон зернових вантажів на рік.
 
Держкорпорація в 2012 році домовився з Експортно-імпортним банком Китаю про надання кредиту 1,5 млрд доларів, які планувалося використовувати на закупівлі зерна для експорту за торговельними угодами з КНР. Оператором з китайської сторони за даним контрактом, розрахованим на 15 років, виступила Китайська національна корпорація машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС). Передбачалося, що в подальшому китайська сторона виділить ще 1,5 млрд доларів на проекти зрошення і розвитку зернової логістики.
 
Правомірність і наслідки приватизації обох об’єктів на прохання «Інфоіндустрії» прокоментував член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Кулініч:
 
– У цілому я погоджуюся з тією тезою і з позицією уряду, що держава не може бути ефективним власником підприємства, діяльність якого спрямована на отримання прибутку. У нас же є багато підприємств та структур, саме існування яких в структурі державних органів не завжди є логічним, або не відповідає державним функціям, а отримання прибутку до таких функцій не належить. Як наслідок – часто з’являються повідомлення про корупцію в таких структурах, немало таких повідомлень стосувалися і ДПЗКУ та Аграрного фонду. Це з одного боку. Тому приватизація може сприйматися як правильний шлях.
 
Але з іншого боку, потрібно враховувати, що Аграрний фонд покликаний виконувати і суспільно важливу функцію, зокрема, регулювати ціни на зернову продукцію в період їх різких коливань, зокрема це стосується і так званого «соціального набору». Зрозуміло, що після приватизації Аграрний фонд цю функцію виконувати не зможе – тож владі потрібно продумати, які альтернативні методи можуть бути застосовані для регулювання цін у разі приватизації Аграрного фонду.
 
Що стосується ДПЗКУ, то вона має довгостроковий контракт з Китаєм під державні гарантії, і в даному випадку незрозуміло, яким чином виконання цього контракту може ув’язуватися з приватизацією. Хіба що йдеться саме про приватизацію з боку китайського інвестора.
Тож мені видається, що приватизація Аграрного фонду та ДПЗКУ – це складний процес, який має багато «підводних каменів». Тому уряд повинен врахувати всі ризики, які пов’язані з передачею цих структур приватному інвестору, – підсумував народний депутат.
 
  За метеріалами "Інфоіндустрія"
Інші статті
24 Січня, 17:03
Зобов'язання щороку постачати до Китаю певну кількість зерна може підірвати продовольчу...
6 Вересня, 15:35
Народний депутат від БПП Олексій Мушак на своїй сторінці у Facebook повідомив, що вносить...
19 Січня, 16:58
Пошук «золотої середини» надзвичайно важкий у такому конфліктному питанні як введення...
21 Лютого, 16:19
"Мы увеличили объемы экспорта на 40%, то есть мы экспортировали сельскохозяйственной...
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: