Статті

27 Березня, 18:58
Олексій Мушак: Для чого потрібна земельна реформа?

Насправді задача земельної реформи не створити зернову чи соняшникову супердержаву. Бо ще ніхто не побудував успішну країну тільки на аграрному секторі.

На мою думку, земельна реформа – це насамперед питання появи драйвера змін в економіці. Що це значить?

Відкриття ринку дасть можливість залучити протягом найближчих двох-трьох років близько $10 млрд. Ці кошти докорінно змінять існуючий зараз в Україні бізнесовий ландшафт. Наразі ми в такому становищі, що навіть $1 млрд кредиту від МВФ примушує метушитись Верховну Раду, Президента, Кабінет Міністрів. Це, звичайно, принизливо. Але маємо сприйняти цю реальність і перетворити проблему на можливість. Очікувані інвестиції в $ 10 млрд нарешті заставлять провести валютну лібералізацію. Друге – закінчити податкову реформу.

Важливим ефектом земельної реформи стане збільшення пропозиції товарів. По суті, земля – це суперліквідний товар, який можна буде купити за гривню. Це збільшить стабільність і прогнозованість валютного курсу. Як наслідок запуск доларових інвестицій в сфери з гривневим доходом. Наприклад, в приватну медицину. Увесь цей перелік наслідків діятиме не тільки для аграрного сектора. А вплине взагалі на всю економіку України.

Таким чином, земельна реформа – це драйвер позитивних змін, які відбудуться у державі. І в цьому, насправді, суть. Не в тому, щоб Україну зробити аграрною наддержавою. Бо, як вже згадувалося вище, нема у світі успішних держав, які розвивалися тільки за рахунок аграрки. Цінність земельної реформи полягає у тому, що вона є тим єдиним драйвером, ключем, який запустить ланцюгову реакцію позитивних змін.

Тепер хочу перейти до питання чому у нас не відбулася земельна реформа? Не тому, що є противники і прибічники. А тому, що насправді більшість бізнесу в Україні, як і політики, дивляться на світ з точки зору cash-flow – грошового потоку, а не капіталізації.

Що мається на увазі? Для компаній, які мислять у категоріях грошового потоку, EBITDA, прибутку і подібних показників – земельна реформа нецікава з однієї простої причини – їх витрати зростуть. Зараз вони мають можливість платити найнижчу в Європі орендну плату за найкращі в світі чорноземи. Хоча є договори річної оренди 1 га землі за $150, більшість аграріїв платить лише $50. Це все є наслідком того, що без ринку землі не існує ринку оренди як такої. Як наслідок, компанії платять менше справедливої ціни.

А після відміни мораторію постане потреба викупити цю землю за ціною від $1 тис. до $2 тис. за га. А за 3-4 роки ще дорожче. І якщо ми візьмемо $2 тис./га, то тільки сплата за відсотками за один гектар складатиме $200. А оскільки до цього оренда складала $50, то EBITDA зразу зменшиться на $150 з гектару.

Ця концепція пояснює багато українських парадоксів. Ми не вирішуємо питання бурштину або ж інші важливі питання з однієї простої причини – тому що вони зараз для когось – гарантовані гроші. І ніхто не думає, що буде завтра.

А якраз прихильники капіталізації підтримують земельну реформу не зважаючи на можливі тимчасові ускладнення. В короткостроковій перспективі це виклик, бо фінансові результати зменшаться. Але в довгостроковій перспективі концепція капіталізації є вигіднішою. Бо компанії, які володіють земельними масивами, коштуватимуть більше і будуть залучати капітал дешевше. І оцінка їх вартості складатиметься не тільки з аналізу фінансових показників, а також з того, скільки землі є у власності.

Відповідно, земельна реформа – це довгострокова історія. Вона менш прибуткова на короткому проміжку часу, але прибутковіша в довшій перспективі. Бо cash-flow дозволяє тобі зараз заробляти гроші, але не дає можливості інвестувати в землю, збільшувати врожайність і багато інших речей.

Так, після запуску ринку землі доведеться платити більше. Як за оренду, так і за купівлю. Але це б дало можливість залучати кошти, проводити модернізацію, інвестувати в землю і збільшувати врожай. І тим самим всі би виграли. Тільки не через рік-два, а через п’ять.

Відповідно, боротьба противників і прихильників земельної реформи – це у ширшому сенсі боротьба прибічників концепції cash-flow з прибічниками капіталізації. І це можна розширити на інші сфери. Всюди плюс-мінус домінує такий підхід.

Я вважаю, Україна має нарешті перейти від концепції короткої перспективи до підходу довгострокових благ. І якраз відкриття ринку землі – це перший серйозний крок, який запускає незворотні зміни.

Олексій Мушак, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин для  "Новое Время"

 

Інші статті
6 Червня, 17:42
Публічна земельна дискусія вбила прихильників мораторію. Ще не так давно «вічний...
20 Січня, 12:11
  Фонд держмайна (ФДМ) України прийняв рішення про приватизацію ПАТ «Аграрний фонд» і ПАТ...
7 Квітня, 16:07
Часто лунає, що земельна реформа потрібна для отримання траншу від МВФ. Насправді все...
25 Червня, 11:04
24 червня стартував двотижневий візит місії МВФ в Україну. Єврокомісари перевірятимуть,...
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: