Події

Чому мовчав Присяжнюк

Прийшов час переглянути бюджет Мінагропроду, адже завжди краще зменшити витрати чиновників, ніж забрати роботу у людей. На жаль, це каже наша асоціація, а не міністр аграрної політики. Найгучнішою новиною в українському АПК за останній місяць стала ініціатива Кабміну переглянути пільговий режим оподаткування для сільгосппідприємств. Аграрні асоціації б'ють у всі дзвони: непродумане скасування існуючої системи призведе до катастрофічних наслідків. Закриються тисячі малих та середніх підприємств, роботу втратять десятки тисяч українців. За прогнозами наших експертів у разі перегляду пільг ціни на вітчизняну сільгосппродукцію можуть зрости на 10%. Мова йде про основні види товарів, які українці споживають щодня, - хліб і кисломолочну продукцію. Більше того, восени Україна повинна укласти угоду про вільний економічний простір з ЄС. Це дозволить розширити експорт, але є й інший бік медалі. Український АПК буде неконкурентоспроможним через скасування податкових пільг і стикнеться з європейськими конкурентами, яких щедро фінансують їх уряди. За рахунок значних державних субсидій європейці можуть не лише не допустити Україну на свої ринки, але й захопити наш ринок. Наслідок - банкрутство українських фермерів. Отже, державна підтримка АПК є дуже важливим питанням. Очевидно, що в Україні відсутня стратегія розвитку агропромислового комплексу. Документ, розміщений на сайті Мінагропроду, - це чергові чиновницькі роздуми на аграрну тему. Головний постулат "стратегії" - українці повинні забезпечити зростання сектора. Наприклад, до 2020 року збільшити обсяги виробництва рослинництва у 1,4 разу, тваринництва - у 1,9 разу, риби - в 1,2 разу. Із "стратегії" не зрозуміло, як це буде зроблено, що для цього зробить держава, і чи буде надаватися перевага субсидіям чи пільгам. Поки що можна побачити реалізацію іншої стратегії - збільшити податковий тиск на аграріїв з усіх боків. Проте чи витримають вони таке навантаження? Фіксований сільськогосподарський податок податківці хочуть збільшити у шість разів. Якщо у 2012 році надходження від нього становили 131 млн грн, то після впровадження змін з аграріїв будуть збирати майже 800 млн грн щороку. Також податківці пропонують диференціювати фіксований сільськогосподарський податок за видами діяльності: рослинництво, птахівництво і тваринництво. Для кожної групи буде своя ставка фіксованого податку, розмір яких не озвучується. Проте з усіх запропонованих змін найбільш болючим є запровадження зниженої ставки ПДВ на рівні 7%. У 2012 році аграрії залишили у своєму розпорядженні 16,4 млрд грн ПДВ. Запровадження 7-відсоткової ставки ПДВ означатиме втрату для сільгоспвиробників 9-12 млрд грн. Це повна ліквідація податкових пільг для галузі. Скасування державної підтримки відчує на собі кожен з майже 4 млн людей, які працюють в сільському господарстві та переробній промисловості України. Загроза втратити роботу зависне над 500-600 тис українців, адже підприємства, на яких вони працюють, стануть збитковими. Єдиною людиною, яка протягом двох тижнів не сказала жодного слова про оподаткування аграріїв, був той, хто має більше за інших захищати інтереси агросектора: міністр аграрної політики Микола Присяжнюк. Йому було легше вкотре хвалитися не ним зібраним врожаєм, обіцяти дешевий борщ або заважати селянам купувати іноземну сільгосптехніку (українська не може конкурувати із світовими лідерами), ніж захищати інтереси селян. Логіка Мінфіну та Міндоходів зрозуміла: вони намагаються звести доходи з витратами бюджету. Проте міністр АПК відповідає в Кабміні за те, щоб ці доходи взагалі були, і за те, щоб селяни не кидали землю. Хто, як не міністр, повинен знати, що за даними його ж Мінагропроду навіть зараз щороку селянам не вистачає 8 млрд грн лише на сівбу? Мовчання міністра скінчилося лише після селекторної наради, яку проводив перший віце-прем'єр Сергій Арбузов. Як неофіційно кажуть в Кабміні, відразу кілька глав обласних держадміністрацій зробили категоричні заяви, що скасування податкових пільг сільському господарству знищить економіку їх регіонів. Кажуть, на цій нараді Присяжнюк навіть вухом не повів. Жодного звуку не вимовив. Проте отримав від Арбузова завдання розібратися з питанням. І лише після вказівки згори висловився за те, щоб пільги аграріям таки залишили. Навіть попросив у депутатів додатковий мільярд. Однак гляньмо на посівну очима аграрія.  

Культури

Рентабельність з пільгою з ПДВ, %

Рентабельність без пільги з ПДВ, %

Пшениця озима

10

0

Ячмінь ярий

5

-5

Кукурудза

11

4

Соняшник

25

12

Джерело: Українська аграрна асоціація   Щороку кожен господар робить розрахунки, що йому вигідно сіяти, приблизно так, як це показано в таблиці. Власне, таблиця і взята з реального фінансового плану фермерського господарства на 2013 рік. Ми бачимо, що на аграрія може в кращому випадку очікувати віддача 25% на вкладені в землю кошти, якщо він посіє соняшник. Рентабельність знаходиться якраз на рівні вартості кредиту, який необхідно взяти, щоб посіяти та зібрати. Тобто аграрій повинен брати кредит, працювати на землі, а взамін нічого не отримати? При цьому ціна може впасти, врожайність бути меншою через негоду, собівартість різко зрости через збільшення цін на пальне. Уряд може штучно занизити ціни або взагалі зупинити експорт, і тоді аграрій буде у значних збитках. Причому господарства рідко можуть сіяти тільки соняшник, оскільки він дуже виснажує землі. Селяни змушені чергувати культури і, відповідно, свої заробітки, інакше земля втратить родючість. Реальність така, що без податкових пільг вигідніше не брати кредит і не сіяти взагалі. Аграрії можуть вирощувати зерно без податкових пільг тільки тоді, коли за нього будуть платити більше грошей. Однак собівартість м'ясомолочної продукції на 70% складається з зерна, яке є кормом для тварин. Значне подорожчання продуктів харчування тоді неминуче. Від скасування податкових пільг ціни на їжу можуть вирости на 8-12%. У США та ЄС підтримка АПК складається з різних субсидій. У бюджеті України на 2013 рік пряму підтримку сільського господарства зменшено до 872 млн грн, порівняно з 3 млрд грн, які були закладені в бюджетах 2011-2012 років. Хоча потрібно зазначити, що вони не виплачувалися. Державна підтримка АПК в Україні та світі

Країни

Субсидії, % валової доданої вартості галузі, %, прогноз на 2013 рік

ЄС

21,0

США

12,0

Росія

11,0

Україна

0,8*

* - реально буде витрачено лише 0,3% за практикою минулих років Так, у бюджеті на 2011 рік було закладено 2 млрд грн на дотації на вирощування худоби. З них селяни отримали лише 107 млн грн. Чому? Не схотіли. Аграрії, як і інші сумлінні підприємці, воліють взагалі не мати справ з державою, яка може обіцяти що завгодно, та не тримати свого слова.Тож пільгове оподаткування - зручніший і менш корупційний спосіб підтримки АПК. Перейнявшись ідеєю Міндоходів зменшити дефіцит бюджету України за рахунок села, фахівці Української аграрної асоціації вкотре ретельно вивчили бюджет Мінагропроду та відомств, які воно координує. За рахунок скасування дотацій, які все одно не доходять до селян, а також таких сумнівних статей як "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" можна зекономити 1,19 млрд грн. Якщо ж ввести "ПДВ на міністерство", тобто зменшити на 20% його адміністративні видатки, можна зберегти ще 626 млн грн. Адже лише на Держсільгоспінспекцію, з необхідністю скасування якої сьогодні згодні майже всі фахівці, у 2013 році заплановано витратити 327 млн грн. Крім того, чи варто витрачати декілька мільярдів гривень на діяльність Аграрного фонду, який з моменту свого заснування регулярно потрапляє у скандали, пов'язані з хабарництвом і крадіжками стратегічних резервів? З 2005 року фонд уже встиг освоїти більше 14 млрд грн, які були витрачені на звичайні спекуляції, а не на реальні інтервенції. В складні часи на аграрному ринку ще жоден селянин не відчув ефективності роботи фонду з регулювання цін. Загалом, тільки за рахунок оптимізації видаткової частини бюджету можна зекономити щонайменше 3,5 млрд грн державних коштів. При цьому не треба переглядати реально важливі статті, такі як запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин або видача державних актів на право приватної власності на землю в сільській місцевості. Тож насправді Кабміну доведеться покласти на чашу ваг 9 млрд грн потенційних доходів від селянського ПДВ та 8,4 млрд грн видатків на міністерство. Висновок очевидний. Прийшов час переглянути бюджет Мінагропроду, адже завжди краще зменшити витрати чиновників, ніж забрати роботу у людей. На жаль, це каже наша асоціація, а не міністр аграрної політики. Він занадто переймається своїм портфелем, щоб захистити тих, хто його годує. Аграрне виробництво знищити нескладно, проте відродити його потім буде надзвичайно дорого і важко.   Українська аграрна асоціація для Економічної Правди.

Інші події
5 Лютого, 10:45
Голова «Української аграрної асоціації» (УАА) Володимир Макар вважає, що для збільшення...
18 Грудня, 10:03
Голова Української аграрної асоціації Володимир Макар: «Перед Міністерством аграрної...
14 Жовтня, 12:09
В Україні закінчується дія "Державної програми розвитку села до 2015 року", тож...
20 Травня, 12:38
Завтра, 21 травня 2013 року Верховна Рада розгляне у першому читанні законопроект № 2459...
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: