Події

Чому не завжди корисно слухати МВФ

24 червня стартував двотижневий візит місії МВФ в Україну. Єврокомісари перевірятимуть, чи виконала наша країна програму, рекомендовану Фондом, щоб отримати другий транш. Гадаю, ці гроші ми одержимо: Україна поступово впроваджує рекомендації МВФ. Збільшено тарифи на комунальні послуги для населення, введено гнучкіший курс гривні, урізано доходи бюджету й підвищено податки.

Але програма співпраці передбачає дев'ять траншів – останній заплановано на березень 2016-го. Їхнє виділення також пов'язане з виконанням ряду умов. Одна з них – реформа пільгового оподаткування аграріїв. На превеликий жаль, Кабмін поки що навіть не почав відстоювати права українського агросектору. Уряд готовий іти на великі жертви, щоб отримати черговий транш. Але ж переговори – це вулиця з двостороннім рухом, і слово МВФ не повинно стати смертним вироком для українського АПК.

Податковим пільгам український аграрний сектор зобов'язаний значною частиною інвестицій: тільки за останні п’ять років вони принесли нашій економіці понад $5 млрд. У сьогоднішній непростій економічній ситуації за кожен долар, залучений в Україну, потрібно боротися. За підрахунками профільних асоціацій, у разі скасування спецрежиму оподаткування збитковим стане кожне друге сільгосппідприємство в Україні, а скорочення валового обсягу виробництва сільгосппродукції сягатиме 8–10%.

Чому ж МВФ пропонує Україні скоротити ці пільги? Можливо, йдеться про нерозуміння Фондом важливості для України аграрного сектора. Постійного представника МВФ в Україні Жерома Ваше призначили на цей пост лише рік тому – до цього він обіймав посади, не вищі за старшого економіста. Свого часу голова місії в Україні Микола Георгієв був заступником міністра фінансів Болгарії. Можливо, ментально він ним і залишився – у фінансистів, як правило, пріоритетом є економія коштів, а не вкладення в розвиток.

Багатий бюрократ МВФ – це насамперед бюрократичний апарат, що занадто сильно покладається на свої фінансові моделі, які не можуть бути ідеальними. За чутками, реальні розрахунки щодо України взагалі вели на аутсорсингу позаштатні працівники. У штаті МВФ працюють швидше науковці-теоретики, ніж практики: мало хто з них працював у реальному бізнесі й дивиться на речі із практичного погляду.

Історія знає випадки, коли пропозиції МВФ, замість стабілізації, призводять до погіршення ситуації в економіці. Достатньо згадати вимогу в проекті програми 2009 року у дуже стислі строки скоротити так звану коротку валютну позицію банків на 40%. Прості розрахунки показували, що це було фізично неможливо зробити, адже для цього банкам потрібно було купити $3 млрд і втратити близько 25 млрд гривень ліквідності при її загальному обсязі менш як 20 млрд гривень.

Я в жодному разі не хочу очорнити шановну міжнародну фінансову установу. Швидше, прагну показати, що вимоги МВФ – не догма, та й не вимоги взагалі. Гроші виділяють під реформи, під фінансово-економічне оздоровлення країни – то обговорюймо, як і завдяки чому можна цього досягти. За чутками, реальні розрахунки щодо України взагалі вели на аутсорсингу позаштатні працівники

Тут доречно навести приклад із сімейним бюджетом. Припустімо, є якась сім'я, яка живе не за засобами. Банк каже: у вас машина в кредиті, а витрати перевищують доходи – продавайте машину. Із математичного погляду все правильно, ну а якщо машина є при цьому джерелом доходу? Може, сім'ї правильніше буде менше ходити в ресторани, відкласти ремонт у квартирі чи оптимізувати витрати на комуналку, але зберегти-таки «залізного коня»?

Так і нашому урядові, напевно, потрібно визнати, що пора відмовлятися від численних необов'язкових витрат і зосередитися на підтримці тих, хто хоч якось змушує рухатися економіку вперед. Ми не вимагаємо якихось наддотацій чи державних гарантій. Ми просимо лише зберегти ті правила гри, які, відповідно до Податкового кодексу, повинні діяти до 31 грудня 2017 року.

На відміну від США, ЄС і Росії, де прямі субсидії сільському господарству становлять від 12% до 21% від вартості продукції, в Україні єдиною дієвою формою підтримки є податкові пільги, які дають змогу зберегти конкурентоспроможність українських сільгоспвиробників на світовому аграрному ринку.

Голова МВФ – француженка Крістін Лагард – дуже добре знає, що таке субсидування сільського господарства і боротьба з конкурентами на цьому полі. У відстоюванні інтересів своїх співвітчизників 2007 року на посаді міністра сільського господарства Франції вона займала гранично чітку позицію в переговорах із СОТ: «Сектор є стратегічним через продовольчу безпеку та важливість для економіки. Сільське господарство – це головна галузь, яка дає роботу... 1,4 млн французів. Точно так само зрозумілий і метод: вести переговори, але не здаватися. Прийняття сьогоднішніх пропозицій дорівнюватиме капітуляції».

Думаю, нашому Кабміну варто взяти на озброєння аргументи самої голови МВФ. Минулого тижня, коментуючи у Верховній Раді переговори щодо газу, український прем'єр Арсеній Яценюк дуже доречно процитував рядок із пісні «Океану Ельзи»: «Я не здамся без бою». Вважаю, що в бою за український агросектор також зарано здаватися.

Голова УАА Володимир Романович Макар, спеціально для forbes.ua

Інші події
11 Липня, 12:40
11 липня Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики підтримав одразу два...
26 Серпня, 12:02
13 серпня у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4493а "Про внесення змін до...
11 Липня, 15:23
Таку думку висловив аналітик Української аграрної асоціації Мар’ян Заблоцький на круглому...
16 Квітня, 11:38
Україні необхідно терміново відмовитись від неефективної системи узгодження еколого-...
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: