Номер:

3131
Дата:

27 лютого 2020
Автори:

  • Сольський Микола Тарасович
  • Арахамія Давид Георгійович
  • Тарасов Олег Сергійович
  • Бунін Сергій Валерійович
  • Ляшенко Анастасія Олексіївна
  • Богданець Андрій Володимирович
  • Кириченко Микола Олександрович
  • Литвиненко Сергій Анатолійович
  • Гузенко Максим Васильович
  • Ковальчук Олександр Володимирович
  • Нагаєвський Артем Сергійович
  • Грищенко Тетяна Миколаївна
  • Гайду Олександр Васильович
  • Богуцька Єлізавета Петрівна
  • Торохтій Богдан Григорович
  • Сова Олександр Георгійович
  • Горобець Олександр Сергійович
  • Кулініч Олег Іванович
  • Чорноморов Артем Олегович
  • Чернявський Степан Миколайович
  • Тимофійчук Володимир Ярославович
  • Нікітіна Марина Вікторівна
  • Заблоцький Мар'ян Богданович
  • Марусяк Олег Романович
  • Халімон Павло Віталійович
  • Устенко Олексій Олегович
  • Петруняк Євген Васильович
  • Салійчук Олександр В'ячеславович
  • Кривошеєв Ігор Сергійович
  • Воронько Олег Євгенійович
  • Мотовиловець Андрій Вікторович
  • Холодов Андрій Іванович
  • Андрійович Зіновій Мирославович
  • Колісник Анна Сергіївна
  • Рєпіна Елла Анатоліївна
  • Горват Роберт Іванович
  • Кучер Микола Іванович
Матеріали:

Проект_Закону_3131.rtfПояснювальна_записка_3131.rtfПорівняльна_таблиця_3131.rtf
Сторінка на сайті ВРУ
Підтримано Комітетом

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13 – 17, ст.112) такі зміни:

1. Пункт 14.1 статті 14 доповнити підпунктами 14.1.1831 та 14.1.2341 такого змісту:

“14.1.1831. поставлене податкове зобов’язання - мінімальне податкове зобов’язання фізичної або юридичної особи - власника, постійного користувача, користувача на інших умовах, орендаря (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь), земельних часток (паїв), як виділених так і не виділених в натурі, крім земельних ділянок визначених підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, яке визначається відповідно до пункту 170.14 статті 170 цього Кодексу.

Сума поставлених податкових зобов’язань, розрахованих для кожної з земельних ділянок, що належать одному власнику та/або перебувають в його користуванні на умовах оренди (емфітевзису) чи іншому користуванні, є загальним поставленим податковим зобов’язанням”;

“14.1.2341. власна сільськогосподарська продукція – сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1-24, 41 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції – власником або користувачем земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 цього пункту, або на давальницьких умовах”.

2. Підпункт 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 доповнити підпунктом 72.1.2.7 такого змісту:

“72.1.2.7. про власників та користувачів, в тому числі на правах оренди (суборенди), емфітевзису, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, розташованих на території відповідної сільської, селищної, міської ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Така інформація надається щороку до 1 березня органами місцевого самоврядування. Форма та порядок надання такої інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування фінансової політики”.

3. У пункті 173.2 статті 173:

слово та цифри “72.1.2.6 підпункту” замінити словом та цифрами “72.1.2.6, 72.1.2.7 підпункту”;

доповнити новим підпунктом такого змісту:

“73.2.5. інформація, зазначена у підпункті 72.1.2.7 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 цього Кодексу, надається органами місцевого самоврядування до 1 березня року, наступного за звітним”.

4. Статтю 141 доповнити пунктом 141.9 такого змісту:

“141.9. Особливості оподаткування суб’єктів – власників, постійних користувачів або орендарів земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь)

Суб’єкти – власники, постійні користувачі або орендарі (емфітевти) земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, зобов’язані щорічно подавати до річної податкової декларації додаток з розрахунком загального поставленого податкового зобов’язання, яке визначається відповідно до пункту 170.14 статті 170 цього Кодексу. Форма такого додатку з розрахунком затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У додатку з розрахунком загального поставленого податкового зобов’язання, зокрема, зазначаються:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок та їх площа;

сума загального поставленого податкового зобов’язання, розрахована відповідно до підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 цього Кодексу, та її розшифровка по кожній земельній ділянці;

сума сплачених таким суб’єктом за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

різниця між сумою загального поставленого податкового зобов’язання та сумою сплачених податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок, обчислена відповідно до цього пункту;

кадастрові номери земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, щодо яких визначається поставлене податкове зобов’язання.

Різниця між сумою загального поставленого податкового зобов’язання та сумою сплачених таким суб’єктом податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою (емфітевзисом) земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, обчислюється шляхом порівняння розрахованого суб’єктом загального поставленого податкового зобов’язання та суми сплачених ним податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок, а саме:

податку на прибуток від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів працівників такого суб'єкта, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції;

єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого з доходів таких працівників;

земельного податку з таких земельних ділянок;.

податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачених таким суб’єктом як податковим агентом з доходів фізичних осіб – орендодавців (власників) таких земельних ділянок.

Для цілей цього пункту перелік професій працівників, пов’язаних з виробництвом та реалізацією платником податку власної сільськогосподарської продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі не встановлення Кабінетом Міністрів України такого переліку платник податку може самостійно визначити таких працівників.

Якщо сума розрахованого платником податку загального поставленого податкового зобов’язання, перевищує суму сплачених податків та інших платежів, визначених цим пунктом, то такий платник податку зобов’язаний визначену ним в річній податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, збільшити на суму такого перевищення та таку збільшену суму податку сплатити до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.

Якщо у річній податковій декларації платника податку сума податку на прибуток має від'ємне значення, то сума перевищення загального поставленого податкового зобов'язання над сумою сплачених ним податків та інших платежів, визначених відповідно до цього пункту, підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.

У разі переходу права власності, або набуття права користування, в тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на земельні ділянки, зазначені у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, від одного власника або користувача до іншого власника або користувача протягом календарного року, поставлене податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок обчислюється для попереднього власника або користувача за період з 1 січня такого року до початку місяця, в якому припинилося право власності на такі земельні ділянки, або в якому такі земельні ділянки передано в користування (оренду, емфітевзис, суборенду), а для нового власника, або користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або користування та враховується у складі загального поставленого податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

Прибуток суб’єктів – власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь) від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із використанням таких земельних ділянок, нараховується та сплачується за правилами цього Кодексу”.

5. У підпункті 165.1.24 пункту 165.1 статті 165:

1) абзац перший викласти в такій редакції:

“165.1.24. доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена фізичною особою - власником (постійним користувачем) земельних ділянок, розміри яких не перевищують розміри, встановлені Земельним кодексом України для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва, а також для ведення особистого селянського господарства (в межах 0,5 га.)”;

2) абзаци другий та третій виключити;

3) абзац четвертий викласти в такій редакції:

“Якщо розмір зазначеної у цьому підпункті земельної ділянки, що належить фізичній особі на праві власності та/або постійного користування перевищує розміри, зазначені в цьому підпункті, то щодо такої земельної ділянки визначається поставлене податкове зобов’язання у порядку, встановленому пунктом 170.14 статті 170 цього розділу”;

4) в абзаці п’ятому слова “абзацах другому та третьому” замінити словами “абзаці першому”.

 6. Статтю 170 доповнити пунктом 170.14 такого змісту:

“170.14. Особливості оподаткування доходу власників, постійних користувачів та орендарів земельних ділянок

170.14.1. Для власників, постійних користувачів, користувачів на інших умовах, орендарів (емфітевтів) земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, загальне поставлене податкове зобов’язання визначається:

контролюючим органом, якщо доходи від реалізації власної сільськогосподарської продукції були отримані виключно від податкових агентів;

контролюючим органом, якщо платник податку доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції отримав від осіб, які не є податковими агентами, та не подав річну податкову декларацію у встановлений цим Розділом строк;

платником податку самостійно в додатку до річної податкової декларації, що подається згідно із статтею 179 цього Розділу, якщо доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції були отримані таким платником податку від осіб, які не є податковими агентами.

170.14.2. Поставлене податкове зобов’язання щодо земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, не визначається для:

власників (постійних користувачів) таких земельних ділянок, в тому числі членів (крім голови) сімейного фермерського господарства, щодо земельних ділянок, переданих такими особами в користування, оренду (емфітевзис) на підставі зареєстрованих відповідно до законодавства договорів;

орендарів (емфітевтів) таких земельних ділянок щодо земельних ділянок, переданих ними іншим особам за договорами суборенди, емфітевзису;

власників (постійних користувачів) земельних ділянок, що відповідають визначеним у абзаці першому підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 цього Розділу умовам щодо їх призначення та розміру.

170.14.3. Поставлене податкове зобов’язання за податковий (звітний) рік обчислюється за такою формулою:

ППЗ = НГО × S × 0,05 × М / 12,

де:

ППЗ – поставлене податкове зобов’язання;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки:
для земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена, – нормативна грошова оцінка 1 га відповідної земельної ділянки;
для земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проведена, – нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
S – площа земельної ділянки, га;
М – кількість повних календарних місяців, протягом яких для такої земельної ділянки обчислюється поставлене податкове зобов’язання.

170.14.4. У разі переходу права власності, або набуття права користування, в тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на земельні ділянки, зазначені у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, від одного власника або користувача до іншого власника або користувача протягом календарного року, поставлене податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок обчислюється для попереднього власника або користувача за період з 1 січня такого року до початку місяця, в якому припинилося право власності на такі земельні ділянки, або в якому такі земельні ділянки передано в користування (оренду, емфітевзис, суборенду), а для нового власника, або користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або користування та враховується у складі загального поставленого податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

170.14.5. Нарахування загального поставленого податкового зобов’язання фізичним особам, визначеним в абзацах другому та третьому підпункту 170.14.1 цього пункту, проводиться контролюючими органами за місцем їх податкової адреси, які до 1 липня року, наступного за звітним, надсилають (вручають) платнику податкове повідомлення-рішення про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого з урахуванням загального поставленого податкового зобов’язання.

Такі податкові повідомлення-рішення повинні містити відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельних ділянок.

У разі згоди платника податку із розрахованим контролюючим органом зобов’язанням з податку на доходи фізичних осіб з урахування поставленого податкового зобов’язання, такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на доходи фізичних осіб.

170.14.6. У разі якщо платник податку не згоден із наданим контролюючим органом розрахунком податкового зобов’язання та/ або з визначеною у відповідному податковому повідомленні рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням загального поставленого податкового зобов’язання, такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу до 15 серпня поточного року звернутися до контролюючого органу, для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб з урахуванням загального поставленого податкового зобов’язання, з наданням підтвердних документів, зокрема, щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі);

нормативно-грошової оцінки таких земельних ділянок;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції податковим агентам;

суми поставленого податкового зобов’язання та розрахунку такої суми, здійсненого відповідно до підпункту 170.14.3 цього пункту.

У разі виявлення за результатами такої звірки помилки у визначенні суми податкового зобов’язання, зазначеного у відповідному податковому повідомленні – рішенні, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення – рішення, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.

Порядок та форма звернення платників податків до контролюючого органу та порядок проведення зазначеної у цьому підпункті звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

170.14.7. Платники податку - фізичні особи, визначені в абзаці четвертому підпункту 170.14.1 цього пункту, зобов’язані щорічно подавати до річної податкової декларації додаток з розрахунком загального поставленого податкового зобов'язання, визначеним відповідно до цього пункту. Форма додатку до річної податкової декларації з таким розрахунком, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування фінансової політики.

У додатку до річної податкової декларації з розрахунком загального поставленого податкового зобов’язання, зокрема, зазначається:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок та їх площа;

сума поставленого податкового зобов’язання та розрахунок такої суми, здійсненний згідно з підпунктом 170.14.3 цього пункту по кожній земельній ділянці та сума загального поставленого податкового зобов’язання;

сума сплачених платником податку за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

сума перевищення загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених податків, зборів та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, обчислена відповідно до цього пункту;

розрахунок податкового зобов’язання зі сплати земельного податку за завітний рік;

розрахунок податкового зобов’язання з річного оподатковуваного доходу платника податку, визначеного з урахуванням поставленого податкового зобов’язання;

кадастрові номери земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, щодо яких визначається поставлене податкове зобов’язання.

Сума перевищення загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених платником податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, обчислюється шляхом порівняння розрахованого таким платником загального поставленого податкового зобов’язання, та сум сплачених ним за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок, а саме:

податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого з доходів від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

земельного податку з таких земельних ділянок.

170.14.8. Якщо сума розрахованого платником податку загального поставленого податкового зобов’язання, перевищує суму сплачених податків та інших платежів, визначених цим пунктом, то такий платник податку зобов’язаний визначену ним в річній податковій декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, збільшити на суму такого перевищення та таку збільшену суму податку сплатити до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”.

 7. У статті 177:

пункт 177.2 доповнити підпунктом 177.2.1 такого змісту:

“177.2.1 Зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, постійні користувачі або орендарі (емфітевти) земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1. статті 14 цього Кодексу, видами діяльності яких є, в тому числі, виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, які передані членами такого фермерського господарства до його складу, зобов’язані щорічно у додатку до річної податкової декларації здійснювати розрахунок загального поставленого податкового зобов’язання, що визначається відповідно до пункту 170.14 статті 170 цього Розділу. Форма додатку до річної податкової декларації з таким розрахунком, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування фінансової політики.

У додатку з розрахунком загального поставленого податкового зобов’язання, зокрема, зазначаються:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок та їх площа;

сума поставленого податкового зобов’язання та розрахунок такої суми, здійсненний згідно з підпунктом 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 цього Кодексу по кожній земельній ділянці та сума загального поставленого податкового зобов’язання;

сума сплачених таким платником податку за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

сума перевищення загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених податків, зборів та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, обчислена відповідно до цього пункту;

кадастрові номери земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, щодо яких визначається поставлене податкове зобов’язання.

Сума перевищення загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених платником податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, обчислюється шляхом порівняння розрахованого таким платником загального поставленого податкового зобов’язання, та сум сплачених ним за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок, а саме:

податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів працівників такої фізичної особи - підприємця, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції;

єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого з доходів таких працівників;

земельного податку з таких земельних ділянок;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачених таким суб’єктом як податковим агентом, з доходів фізичних осіб – орендодавців (власників) таких земельних ділянок.

Для цілей цього підпункту перелік професій працівників, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі не встановлення Кабінетом Міністрів України такого переліку, платник податку може самостійно визначити таких працівників.

Якщо сума розрахованого платником податку загального поставленого податкового зобов’язання, перевищує суму сплачених податків та інших платежів, визначених цим пунктом, то такий платник податку зобов’язаний визначену ним в річній податковій декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, збільшити на суму такого перевищення та таку збільшену суму податку сплатити до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Якщо у річній податковій декларації підприємець видами діяльності якого є, в тому числі, виробництво власної сільськогосподарської продукції, декларує збитки від таких видів діяльності, та/або використання земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, має від'ємне значення, то сума перевищення загального поставленого податкового зобов'язання над сумою сплачених ним податків та інших платежів, визначених відповідно до цього пункту, підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на доходи фізичних осіб.

У разі переходу права власності, або набуття права користування, в тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на земельні ділянки, зазначені у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, від одного власника або користувача до іншого власника або користувача протягом календарного року, поставлене податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок обчислюється для попереднього власника або користувача за період з 1 січня такого року до початку місяця, в якому припинилося право власності на такі земельні ділянки, або в якому такі земельні ділянки передано в користування (оренду, емфітевзис, суборенду), а для нового власника, або користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або користування, та враховується у складі загального поставленого податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”;

пункт 177.10 доповнити новим абзацом такого змісту:

“При цьому, облік доходів та витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, ведеться окремо від інших доходів і витрат”.

 8. Пункт 295.9 статті 295 доповнити новим підпунктом такого змісту:

“295.9.9. у разі переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зобов’язані подавати уточнену податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за останнім податковим (звітним) кварталом, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку. Якщо такий перехід відбувається з 1 січня поточного року, така уточнена податкова декларація за попередній рік подається до 1 березня такого поточного року”.

 9. Доповнити новою статтею 2971 такого змісту:

“Стаття 297-1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності платниками єдиного податку – сільськогосподарськими товаровиробниками

Платники єдиного податку – власники (постійні користувачі) або користувачі на інших умовах, орендарі (емфітевти) земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1. статті 14 цього Кодексу, а також голови сімейних фермерських господарств, в тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого господарства та входять до складу земель такого фермерського господарства, зобов’язані щорічно у додатку до річної податкової декларації здійснювати розрахунок загального поставленого податкового зобов’язання, що визначається відповідно до пункту 170.14 статті 170 цього Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи у додатку до річної податкової декларації здійснюють розрахунок загального поставленого податкового зобов’язання за попередній звітний рік, в якому вони були платниками єдиного податку четвертої групи.

Форма додатку до річної податкової декларації з таким розрахунком, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування фінансової політики.

У додатку з розрахунком загального поставленого податкового зобов’язання, зокрема, зазначаються:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок та їх площа;

сума поставленого податкового зобов’язання та розрахунок такої суми, здійсненний згідно з підпунктом 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 цього Кодексу по кожній земельній ділянці та сума загального поставленого податкового зобов’язання;

сума сплачених таким платником єдиного податку за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

сума перевищення загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених податків, зборів та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, обчислена відповідно до цього пункту;

кадастрові номери земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, щодо яких визначається поставлене податкове зобов’язання.

Сума перевищення загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених платником податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, обчислюється шляхом порівняння розрахованого таким платником загального поставленого податкового зобов’язання, та сум сплачених ним за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок, а саме:

єдиного податку;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів працівників такого платника єдиного податку, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції;
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого з доходів таких працівників;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачених таким платником єдиного податку як податковим агентом, з доходів фізичних осіб – орендодавців (власників) таких земельних ділянок.

Для цілей цього підпункту перелік професій працівників, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі не встановлення Кабінетом Міністрів України такого переліку платник податку може самостійно визначити таких працівників.

Якщо сума розрахованого платником податку загального поставленого податкового зобов’язання, перевищує суму сплачених податків та інших платежів, визначених цією статтею, то такий платник податку зобов’язаний сплатити до бюджету суму такого перевищення протягом 10 календарних днів після граничного строку подання річної податкової декларації, що містить додаток з розрахунком поставленого податкового зобов’язання.

Порядок декларування платниками податку розрахованого поставленого податкового зобов’язання у випадку припинення протягом поточного календарного року їх перебування на спрощеній системі оподаткування або переходу на застосування іншої ставки єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику.

У разі переходу права власності, або набуття права користування, в тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на земельні ділянки, зазначені у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, від одного власника або користувача до іншого власника або користувача протягом календарного року, поставлене податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок обчислюється для попереднього власника або користувача за період з 1 січня такого року до початку місяця, в якому припинилося право власності на такі земельні ділянки, або в якому такі земельні ділянки передано в користування (оренду, емфітевзис, суборенду), а для нового власника, або користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або користування, та враховується у складі загального поставленого податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику єдиного податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”.

 ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2020 року.

2. У частині першій статті 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №24, ст.170):

підпункт 4 пункту “а” виключити;

пункт “б” доповнити підпунктом 14 такого змісту:

“14) надання контролюючим органам у строки та в порядку, передбачених Податковим кодексом України, інформації щодо власників та користувачів, в тому числі на правах оренди (суборенди), емфітевзису, земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної сільської, селищної, міської ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад”.

3. Встановити, що до середньомісячного сукупного доходу сім’ї при визначенні права на отримання пільг та житлових субсидій громадянам на сплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, не включаються доходи, отримані громадянами від реалізації власної сільськогосподарської продукції, якщо сума таких доходів сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року.

4. Встановити, що штрафні санкції, передбачені статтею 123 Податкового кодексу України за заниження суми річного податкового зобов’язання за 2020 рік з відповідного податку, розрахованого з урахуванням загального поставленого податково зобов’язання, а також штрафні санкції, передбачені статтею 126 цього Кодексу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання за 2020 рік з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого контролюючим органом з урахуванням загального поставленого податкового зобов’язання, не застосовуються.

5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради
України

Мета:

Утворити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечити рівно напружене оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами.
Завдання:

Пропонується запровадити для власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення оподаткування доходів, отриманих від такої землі, виходячи  з поставленого податкового зобов’язання. Поставлене податкове зобов’язання, при цьому - це мінімальне податкове зобов’язання фізичної або юридичної особи - власника, постійного користувача, користувача на інших умовах, орендаря (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь), земельних часток (паїв), як виділених так і не виділених в натурі, крім земельних ділянок визначених підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України,  яке визначається за відповідною формулою з урахуванням нормативної грошової оцінки землі та  її площі. 

Механізм оподаткування доходів власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення полягатиме в порівнянні податків, сплачених  фізичними або юридичними особами у зв’язку з використанням належних ним чи орендованих земельних ділянок  та поставленого податкового зобов’язання.  Якщо поставлене податкове зобов’язання виявиться більшим за фактично сплачені податки, пов’язані з використанням землі, то до бюджету сплачуватиметься саме розмір такого поставленого зобов’язання.

Пропонується встановити, що до середньомісячного сукупного доходу сім’ї при визначенні права на отримання пільг та житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, не включаються доходи, отримані громадянами від реалізації власної сільськогосподарської продукції, якщо сума таких доходів сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Результати:

Прийняття проекту Закону дасть можливість вивести з тіні ринок оренди сільгоспземель та доходи, що отримуються від використання таких земель їх власниками та користувачами. Це в свою чергу призведе до збільшення сплати податків до бюджетів всіх рівнів,  зростання економіки та збільшення витрат на соціальну сферу.

Встановлення справедливого та прозорого оподаткування власників і користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення сприятиме покращенню інвестиційного клімату в країні та підвищенню рівня України в світових рейтингах щодо ведення бізнесу.

Журнал змін:

16-06-2020
Включено до порядку денного
04-06-2020
Надано подання Комітету про розгляд
03-03-2020
Надано для ознайомлення
02-03-2020
Направлено на розгляд Комітету
27-02-2020
Передано на розгляд керівництву
27-02-2020
Одержано Верховною Радою

Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?

ПІДПИШІТЬСЯ НА ОНОВЛЕННЯ:
Отримуйте новини Української аграрної асоціації першими!
Ім'я та прізвище
Email