Cьогодні відбулася конференція "Земля: як фактор розвитку українського села" на якій Урядом було презентовано модель відкритого ринку землі. Цією моделлю передбачається надання права на купівлю сільськогосподарських земель українським фізичним та юридичним особам.

AgroPolit.com спільно з аналітиками Української аграрної асоціації (УАА) вивчили внутрішню структуру ринку м'яса і з'ясували, скільки ж кілограмів м'яса на рік (і яких саме видів) споживає у середньому кожен українець. Проаналізовано обсяги виробництва і споживання м’яса/м'ясопродуктів усіх видів та визначено, як змінювалася динаміка цих показників протягом 2017-2019 років.

Від сьогодні в Україні почала діяти заборона на ввезення мінеральних добрив, вироблених в Російській Федерації. Заборона на ввезення поширюється на азотні (код УКТ ЗЕД – 3102), фосфорні (3103), калійні (3104) та комплексні (3105) мінеральні добрива.

Таку думку висловлюють в Центрі підвищення ефективності в тваринництві. Зокрема, генеральний директор Центру Микола Бабенко зазначив: "Собівартість виробництва курятини в Україні та Бразилії найнижча в світі - 0,65€ за кг. Собівартість свиней в Україні можна знизити до 0,5€/кг. Ціна на свинину на даний час вища за курятину, а до кінця року може підвищитися вдвічі".

Цієї весни стрімко подорожчали овочі, що стало приводом для численних жартів у соцмережах: українці жартували, що продукти можна дарувати близьким як цінні подарунки.

Половину всіх зароблених грошей українці витрачають на їжу, левову частку якої вирощують понад 6 мільйонів людей на землі, котра належить 7 мільйонам українських громадян. Відтак, дієві реформи в сфері агарної політики дозволять ефективніше за будь-що інше побороти бідність.

Прикладом того як корупція може призвести до знищення цілої галузі економіки є галузь свинарства в Україні.

По-перше, саме через корупцію для багатьох українців став недоступним такий національний продукт як свинина, вартість якої удвічі дорожча ніж у сусідній Польщі.

По-друге, корупція призвела до того, що українське промислове свинарство опинилося на межі зникнення.

Я не голосував за продовження мораторію у грудні минулого року, і позаминулого. Але знімати його не можна, бо ще не готові законодавчі умови його зняття. Основне — не створено можливостей для українців стати повноцінними господарями на своїй землі. А загалом мораторій слід знімати, і якнайшвидше. Уже сім разів Рада голосувала за продовження мораторію — країна йде до ЄС, порушуючи права людей (не виконуючи рішення Європейського суду з прав людини). А це, на секундочку, стосується 7 млн українців-власників землі, з яких понад 1 млн осіб уже померли.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.12.2018 № 605 затверджено нормативну грошову оцінку (НГО) землі сільськогосподарського призначення.

Проіндексована нормативна грошова оцінка (НГО), відповідно до статтей 271, 289, 2921 Податкового кодексу України, є базою для нарахування земельного податку та орендної плати, а також єдиного податку для платників четвертої групи. Коефіцієнт індексації НГО розраховується щороку Держгеокадастром за індексом споживчих цін за попередній рік.

Через регуляторні перепони кооперативи в Україні виробляють лише 1% агропродукції. В ЄС вони працюють без жодних обмежень, тому дають до 70% всього агровиробництва.

Всім нам добре відомо, що значну частку аграрного виробництва в Україні складають одноосібні господарства - домогосподарства, одноосібні господарства, або ж фермерські господарства. Для їх розвитку парламент неоднократно ухвалював потрібні закони. Натомість питання розвитку об’єднань агровиробників, які б надавали можливість спільного виробництва, доступу до матеріальних та фінансових ресурсів, просування продукції, залишались без належної уваги.

ЄСПЛ визнав, що земельний мораторій порушує статтю №1 Протоколу №1 Європейської конвенції по правам людини. А також дає основи для визнання порушення 41 статті Конституції України, де вказано, що кожен має право вільно розпоряджатися своєю власністю.

Спробуємо перекласти це на просту мову. Майнові права людей можна частково обмежувати на певний термін. Але не можна це робити протягом 17 років. І при цьому кожного грудня обіцяти відкрити ринок землі з наступного року.

"Ми написали проект закону, який дозволить орендарям землі без згоди власника обмінюватися правами землекористування в межах одного поля. Усім на користь", - Олег Кулініч.

Можна довго говорити про плюси і мінуси обігу аграрних земель, але необхідно усвідомлювати: в короткостроковій перспективі мораторій навряд чи буде знятий. Через це сектору ще певний час слід розраховувати на використання землі на основі орендних відносин і шукати вирішення поточних проблем у цій площині.

Публічна земельна дискусія вбила прихильників мораторію. Ще не так давно «вічний мораторій» був наше все.

Але просто співставлення фактів розставило все на свої місця. Аргументів, чому Україна повинна залишитися в колі Венесуели, Куби, Північної Кореї, залишилося мало. Наразі всі політичні сили в той чи інший спосіб заявляють про необхідність ринку землі. Правда, у кожного він свій. Починаючи від монополії держави, домінанти покупця та закінчуючи максимально вільним ринком. Схематично їх можна розділити на три групи.

Тема зняття мораторію на відчуження сільськогосподарських земель і введення земельного обігу все більше набирає обертів, особливо після того, як почалися обговорення відповідних вимог Міжнародного валютного фонду.

Часто лунає, що земельна реформа потрібна для отримання траншу від МВФ.

Насправді все навпаки. Надання права вільно купувати та продавати землю має іншу мету. Це дозволить щороку додатково отримувати мільярди в державний бюджет. Тільки не в кредит, а на постійній основі.

Чи знали ви, що українські фермери розводять равликів і вирощують устриць? А що в Німеччині цілі полиці у великих супермаркетах відведені під екологічно чисті продукти з України, які давно стали там відомим брендом? А про ферму під Києвом, де вирощують осетрів і кілограмами продають чорну ікру? Чи, можливо, чули, що саме в Україні виробляють тканину для оздоблення елітних автомобілів Porshe?

Насправді задача земельної реформи не створити зернову чи соняшникову супердержаву. Бо ще ніхто не побудував успішну країну тільки на аграрному секторі. На мою думку, земельна реформа – це насамперед питання появи драйвера змін в економіці. Що це значить?

21 лютого Верховна Рада України розглянула низку важливих законопроектів у рамках «аграрного дня». На розгляді цих законопроектів давно наполягало і європейське співтовариство (мається на увазі законопроект №0906), і численні аграрні асоціації, і народні депутати-члени Аграрного комітету. Виявилося ж, що часом, мабуть, краще, щоб важливі ініціативи на розгляд в сесійну залу взагалі не виносились.

Сьогодні, 17 лютого, народні депутати Олексій Мушак (БПП) та Віктор Романюк (Народний фронт) зареєстрували в Конституційному Суді подання щодо визнання неконституційним мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. У разі позитивного рішення Конституційного Суду майже 7 млн приватних власників сільськогосподарських підмораторних земель отримають право їх продавати, а понад 40 млн українців – купувати.

Починати обіг аграрних земель треба з державних ділянок. Державні землі отримають ефективного власника, а бюджет — суттєві кошти.

Нещодавно в одному із своїх дописів у соцмережах я порушив тему продажу державних земель сільськогосподарського призначення.

Ця тема спричинила жваву реакцію.

Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?

ПІДПИШІТЬСЯ НА ОНОВЛЕННЯ:
Отримуйте новини Української аграрної асоціації першими!
Ім'я та прізвище
Email