15 червня у Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону (реєстр. № 3656), який передбачає зниження ставки податку на додану вартість на окрему сільськогосподарську продукцію.

Авторами відповідних змін до Податкового кодексу України виступили 21 народний депутат України (Сольський М., Горват Р., Заблоцький М. та інші). Активну участь у розробці законопроекту взяли і фахівці Української аграрної асоціації.

 Що ж передбачає законопроект?

Законопроектом 3656 вносяться зміни до пункту 193.1 ПКУ, згідно з якими до операцій з постачання вітчизняної та імпортної сільськогосподарської продукції встановлюється ставка ПДВ на рівні 14%. Така ставка податку застосовуватиметься до продукції за наступними кодами УКТЗЕД:

• 0102 – ВРХ,
• 0103 – свині,
• 0401 (в частині молока незбираного),
• 1001 – пшениця і сумiш пшеницi та жита (меслин),
• 1002 – жито,
• 1003 – ячмінь,
• 1004 – овес,
• 1005 – кукурудза,
• 1201 – соєві боби,
• 1204 00 – насіння льону,
• 1205 – насiння свирiпи або рiпаку,
• 1206 00 – насiння соняшнику,
• 1207 - насiння та плоди iнших олiйних культур,
• 1212 91 - цукровi буряки.

Чим обґрунтовані такі зміни?

Ні в кого не виникає сумніву, що аграрний сектор є одним із базових та найбільш стабільних в українській економіці. У тому числі аграрний сектор забезпечує продовольчу безпеку держави. Водночас для аграріїв досить чутливим є питання оподаткування, оскільки значна частина вітчизняних агровиробників позбавлені будь якої підтримки зі сторони держави.

До 1 січня 2017 року в Україні діяв спеціальний режим оподаткування ПДВ (далі – спецрежим ПДВ) діяльності у сфері сільського та лісового господарства. Спецрежим ПДВ, крім фіскальної, виконував функцію стимулювання та державної підтримки національного агровиробника. Перевага такого режиму полягала в тому, що нарахована сума податку на поставлену с/г продукцію чи послуги не перераховувалася в державний бюджет, а залишалася на рахунках товаровиробника. Ці кошти виробник міг спрямувати на розвиток та модернізацію власних виробничих потужностей.

З 2016 року відбулося часткове скасування спецрежиму ПДВ, яке було повністю відмінене з 1 січня 2017 року у зв'язку із втратою чинності статтею 209 Податкового кодексу України.
Натомість як альтернативний засіб спецрежиму Законом 1791-VIII від 20.12.2016 було передбачено бюджетну дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції. Обсяг видатків на дотації аграріям передбачається державним бюджетом на відповідний рік.

Однак система дотацій за період їх дії показала низьку ефективність та має низку недоліків:

Недолік 1. Несправедливий розподіл дотацій. Така ситуація особливо спостерігалася у 2017-2018 рр., коли левова частка коштів була освоєна декількома великими агрохолдингами.

Недолік 2. Складність механізмів оформлення дотацій, унаслідок чого значні обсяги передбачених в бюджеті видатків як правило залишаються на кінець року не освоєними.

Недолік 3. Ручний механізм зміни обсягу видатків для виплати дотації, який як правило корелюється у напрямку скорочення залежно від ситуації з держбюджетом.

Дизайн без назви 3

Недолік 4. Затверджені Порядки розподілу дотацій не охоплюють усі категорії агровиробників, чим позбавляють можливості у отриманні таких дотацій значної частини товаровиробників (особливо це стосується дрібних фермерів).

Недолік 5. Корупційна складова під час розподілу держдотацій. Кошти фактично розподіляються в ручному режимі різноманітними комісіями.

Недолік 6. Несистемність механізмів надання дотацій. Щороку Порядки розподілу дотацій піддаються суттєвим змінам, що ускладнює процес їх оформлення.

Таким чином, попри обіцяну державну підтримку у вигляді дотацій, значна часника агровиробників залишилися на одинці зі своїми проблемами і можуть розраховувати лише на власні сили.

Суттєве податкове навантаження та відсутність належної державної підтримки отримали відображення в збільшенні "тіньового" виробництва сільськогосподарської продукції та існуванні різних схем із уникнення від сплати податків. Досить поширеною схемою є так звані "скрутки", які дуже часто використовуються при оформленні операцій з сільськогосподарською продукцією.

З метою полегшення податкового навантаження на агровиробників законопроектом 3656 пропонується зменшити ставку ПДВ з 20% до 14% на операції з постачання основної сільськогосподарської продукції.

Як зміняться бюджетні надходження від зниження ставки ПДВ? Чи вигідно це переробнику?

Товари, на які пропонується знизити ставку ПДВ як правило не реалізуються кінцевому споживачеві, який є фактичним платником ПДВ, та підлягають переробці. Тому зниження ставки ПДВ не призведе до втрат бюджету. 

Також зниження ставки ПДВ є вигідним не лише для сільськогосподарського товаровиробника, а й для переробника такої продукції.

Дизайн без назви 2

Отже, при ставці ПДВ 14% обсяг бюджетних надходжень залишається таким же як і при ставці у 20%.

Більша сума сплаченого переробником ПДВ компенсується меншою закупівельною вартістю сировини. При цьому переробник виграє в часі, оскільки термін сплати основної суми ПДВ для нього переміщується з дати оплати сировини на дату оплати зобов’язань по операціях з реалізації продуктів її переробки.

Важливо і те, що не змінюється ціна товару і для кінцевого споживача.

Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?

ПІДПИШІТЬСЯ НА ОНОВЛЕННЯ:
Отримуйте новини Української аграрної асоціації першими!
Ім'я та прізвище
Email